Координати: 19°38′08″ пд. ш. 42°48′23″ зх. д. / 19.635583° пд. ш. 42.806417° зх. д. / -19.635583; -42.806417

ГЕС Sá Carvalho

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ГЕС Sá Carvalho
19°38′08″ пд. ш. 42°48′23″ зх. д. / 19.635583° пд. ш. 42.806417° зх. д. / -19.635583; -42.806417
КраїнаБразилія Бразилія
АдмінодиницяAntônio Diasd[1]
Стандіюча
РічкаПіракікаба
Каскадкаскад на Піракікабі
Початок будівництва1947
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів1951
Основні характеристики
Установлена потужність78  МВт
Тип ГЕСдериваційна
Характеристики обладнання
Кількість та марка турбін4
Витрата через турбіни2х16 + 1х19 + 1х32  м³/с
Кількість та марка гідрогенераторів4
Потужність гідроагрегатів2х15 + 1х18 + 1х30  МВт
Основні споруди
Тип греблібетонні гравітаційні
Висота греблі15 (Antônio Dias), 14 (Северо)  м
Довжина греблі112 (Antônio Dias), 34 (Северо)  м
ВласникCompahia Energetica de Minas Gerais (CEMIG)
ОператорCompanhia Energética de Minas Geraisd
ГЕС Sá Carvalho. Карта розташування: Бразилія
ГЕС Sá Carvalho
ГЕС Sá Carvalho
Мапа
Мапа

ГЕС Sá Carvalho — гідроелектростанція в Бразилії на сході штату Мінас-Жерайс. Знаходячись після ГЕС Guilman Amorim, становить нижній ступінь в каскаді на річці Піракікаба, що є лівою притокою Ріо-Досі (впадає в Атлантичний океан за 80 км на північ від Віторії).

Річку перекрили бетонною гравітаційною греблею[2] Antônio Dias висотою 15 метрів та довжиною 112 метрів, котра утримує невелике сховище з об'ємом 1,38 млн м3 (корисний об'єм лише 0,05 млн м3), для якого нормальним є коливання рівня поверхні між позначками 371,4 та 372,9 метра НРМ. Звідси вода подається через прокладений у лівобережному гірському масиві дериваційний тунель до розташованого за 2,6 км проміжного сховища. Останнє створене на струмку, що впадає в Піракікабу, за допомогою так само бетонної гравітаційної греблі Северо висотою 14 метрів та довжиною 34 метри.

Від греблі Северо починається другий дериваційний тунель, що виводить до розташованого за 1,7 км машинного залу, обладнаного чотирма турбінами загальною потужністю 78 МВт (дві по 15 МВт та по одній у 18 МВт та 30 МВт).[3][4]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. https://www2.aneel.gov.br/aplicacoes/capacidadebrasil/GeracaoTipoFase.asp
  2. REAVALIAÇÃO DA SEGURANÇA DA BARRAGEM DE TERRA DA USINA HIDRELÉTRICA DO PIAU (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2018.
  3. http://www.cemig.com.br/pt-br/a_cemig/Nossa_Historia/Paginas/Subsidiarias.aspx. www.cemig.com.br (pt-br) . Архів оригіналу за 26 січня 2014. Процитовано 3 березня 2018.
  4. http://www.cemig.com.br/en-us/Company_and_Future/Sustainability/Programs/environmental_programs/peixe_vivo/Pages/usinas_rio_doce.aspx. www.cemig.com.br (амер.). Архів оригіналу за 3 березня 2018. Процитовано 3 березня 2018.